Ви переглядаєте застарілу версію сайту. Через 5 секунд вас автоматично перенаправить на нову. Якщо цього не сталося, будь ласка, скористайтеся цим посиланням: brany.edua.info

скасувати перехід

Багатовікова історія рідного села цікава та багата на історичні події.
Згідно з ревізією Луцького замку з 1545 року село належить до Василя Бранського або Мишича, який зобов’язувався утримувати дві городні Луць-кого замку.
В 1577 році Брани належали до Павла Бранського, який платив за 7 димів, 8 город.
З 1569 року, після Люблінської унії, село перейшло до Польщі. Відбувалось поступове закріпачення селян.
У середині XVII ст. село належить Миколі Вилежинському.
Брани згадуються в історичних документах за 1651 рік, коли через село проходило військо польського короля Яна Казимира до поля Берестецької битви. З Тартакова король йшов через села Княже, Фусів, Брани, Вигнанку і Щуровичі до Берестечка, куди прибув 19 червня. 17 червня король зробив у Бранах огляд війська. Проте навести дисципліну у війську короля не вдалося. Дезорганізацію збільшував також страх перед несподіваним нападом козаків. Так, коли король затримався на нічліг між селами Брани і Довгів, близько 8-ї години вечора в облозі між челяддю вибухнула бійка , що викликала паніку в оточенні короля. Люблінський войський Якуб Міхаловський збудив короля з криком: « Мій Боже! Татари!..» Коли ж справа з’ясувалась, король, замість то-го, щоб похвалити шляхту, яка швидко підготувалась до бою, « всіх негарно сварив, корчемні слова зі своїх королівських уст вимовляючи і від матері їх лаяв», що викликало загальне обурення.
В 1831 році в Бранах відбувся виступ селян. Доведені до відчаю важким соціальним і національним гнобленням, селяни спалили поміщицьку економію.
1859 рік. Село є власністю поміщика Загурського. Було тут 60 дворів та 521 житель.

Більше ви зможете прочитати та побачити скачавши файл за посиланням: http://shkolabrany.at.ua/load/sered_lisiv_brani_moji_chudovi/1-1-0-3